Практикум – та частина навчання, де фізика робиться руками: зібрати схему, юстувати оптичну систему, виміряти, зрозуміти, чому результат не збігається з очікуваним, і виміряти ще раз. Практикуми йдуть поруч із лекційними курсами від першого курсу, а з другого студенти працюють і на дослідницьких приладах кафедри.
Оптика і лазерна фізикаБазові практикуми кафедри. У 2025 році їх оновлено – нові установки бачили понад сто ліцеїстів на квітневих екскурсіях.
Спецпрактикум на дослідницьких приладахРастровий електронний мікроскоп, раманівський спектрометр, атомно-силовий мікроскоп, еліпсометр – ті самі прилади, на яких виконуються дисертації, у Центрі колективного користування.
Цифрова електроніка і мікроконтролериПрактикум на сучасному обладнанні, частину якого кафедра отримала за підтримки компанії Melexis.
Дистанційні лабораторні з ХемніцомДесять дистанційних лабораторних робіт на базі Технічного університету Хемніца за підтримки DAAD – і дві сертифікатні програми англійською по 10 кредитів ECTS.
Спецпрактикум з лазерної фізикиЦіла лабораторія, де можна дізнатися про різні типи лазерів і навчитися з ними працювати.
Спецпрактикуми з наборами ThorlabsОкремі набори Thorlabs для вивчення поляризаційних явищ, Фур’є-оптики й сучасних методик оптичної мікроскопії.
Усі дванадцять базових практикумів живуть у навчально-дослідній лабораторії кафедри – саме сюди ти потрапляєш першим і проводиш найбільше годин. Тут розгорнуто дванадцять практикумів, які послідовно проводять тебе від «як увімкнути лазер» до «як самому спроєктувати вимірювання й довести, що результат правильний». Кожен практикум – це власна установка, власний зразок і власний протокол, який ти захищаєш.
Лазерна фізика – запускаєш лазер, знаходиш поріг генерації, вимірюєш потужність, розбіжність і структуру пучка.
Колориметрія – переводиш колір у числа: рахуєш координати кольору й перевіряєш, наскільки точно екран чи фарба відтворюють заданий відтінок.
Поляризаційні методи оптичних вимірювань – визначаєш приховані напруження у склі, товщину плівки та оптичну активність розчину за поворотом площини поляризації.
Нелінійна оптика – на вході в кристал невидимий інфрачервоний пучок, на виході зелений: сам спостерігаєш і міряєш подвоєння частоти світла.
Техніка та методи спектральних вимірювань – власноруч збираєш і калібруєш тракт «джерело – монохроматор – детектор» і з’ясовуєш, що насправді обмежує роздільну здатність.
Когерентні явища – працюєш з інтерферометрами, голограмами й спеклами; вимірюєш зміщення, менші за довжину хвилі.
Оптоелектронні прилади та системи – знімаєш характеристики фотодіодів, світлодіодів і лазерних діодів і збираєш з них найпростіший канал передачі даних світлом.
Цифрова електроніка та мікроконтролерна техніка – паяєш схему й пишеш прошивку, щоб установка сама керувала експериментом і записувала дані.
Оптика напівпровідників – за краєм поглинання й спектром фотолюмінесценції визначаєш ширину забороненої зони – параметр, від якого залежить колір світлодіода й ККД сонячної панелі.
Сучасна мікроскопія – проходиш шлях від класичного світлового мікроскопа до конфокального й флуоресцентного та на практиці впираєшся в межу роздільної здатності.
Оптична метрологія – вчишся не просто виміряти, а довести точність: працюєш з еталонами, рахуєш похибки й будуєш бюджет невизначеності.
Оптичне матеріалознавство – досліджуєш прозорість, показник заломлення, покриття й дефекти зразків і робиш висновок, для якого приладу цей матеріал придатний.